Місце під сонцем. Герої

 

ЩОДЕННИК ЯХТСМЕНА

Історія триразового олімпійського чемпіона Валентина Манкіна

Будь-ласка, висловіть свої враження від програми, скориставшись формою коментарів унизу!

Літо 2014 року марно запасалося сонцем, щоб знову опромінювати Валентина Манкіна — українського яхтсмена, триразового чемпіона Олімпійських ігор (1968, 1972, 1980), триразового чемпіона Світу і Європи, майже двадцятикратного чемпіона СРСР, тренера, який підготував таких зірок італійського яхтингу, як Лука Девоті і Алессандра Сенсіні.

Його справа не передбачала тіні, затишних офісів, задушливих білих комірців і кондиціонерів, його місце завжди було під сонцем… Він зустрічав світило тренуваннями о 5 ранку, він перемагав під ним кращих яхтсменів світу, він вкривав щоденник детальними записами на вечірній зорі всіх океанів…

Валентин Манкін помер від раку шкіри – хвороби, від якої можна вберегтися, якщо відмовитися від вітрильного спорту, від мрії, від сонця. Але він не відмовився…

Ми не були свідками його перемог, але пишаємося і зігріваємося ними в похмурі дні сьогодення. Наш фільм і ця невеличка сторінка – це присвята Великій людині і Великому українському спортсмену.

 

Перегляд фільму «Щоденник яхтсмена»

 

«Коли я вигравав, я почувався нормально. Коли ж програвав, в мене будо таке відчуття, наче мені роблять операцію без наркозу… Скажений, майже фізичний біль…І щоб не було цього, я тренувався ще і ще більше…».

В основі фільму — чи не останнє українське інтерв’ю Валентина Манкіна, розповідь з перших вуст про драматичний життєвий шлях: від напівголодного дитинства і перших вітрильних перегонів на Дніпрі, через драматичні взаємини з батьком, колективом і радянською владою до найвищих щаблів світового яхтингу...

Програма містить документальні зйомки, ігрові реконструкції, рідкісні кадри 60-80 років минулого століття з Центрального державного кінофотофоноархіву ім. Г. С. Пшеничного: Валентин Манкін у спортивних кіножурналах і телепередачах, вдома, на тренуванні, з учнями…

Цікавого перегляду!


Режисер: Олександр Тарасенко
Автори: Олександр Тарасенко, Наталія Дробязко
© ТРК «Глас»

 

 

Зробіть з цієї розмазні мужчину!

 


Учень однієї з чисельних вітрильних секцій СРСР
Його шлях визначив батько, коли привів до басейну і сказав: «зробіть з цієї розмазні мужчину»… Валентин захоплювався всім, навіть водним поло…

Одного разу після приголомшливого програшу хлопець повертався берегом додому і побачив хлопців, які копирсалися з човном. Він підійшов допомогти і залишився назавжди…

Це була секція ДТСААФ — найкраща вітрильна школа України. Саме там він познайомився з тренером Сергієм Машовцем…


 

 

«Пахарь», — так казали про Валентина друзі… «Подивишся о п’ятій ранку — а він уже тренується»…

 

Якщо вітер був підходящий (проти течії Дніпра) — шлях лежав не в школу, а в яхт-клуб.

Остаточно шляхи зі школою розійшлися, коли Валентин щось грубо заперечив учителю історії.

Вердикт батька був простий: не можеш учитися – йди працюй.

І хлопець пішов робочим на СТО, де на морозі монтував колеса вантажівок.

Але всі думки були про вітрило. Кожна вільна хвилина віддавалася тренуванням.


«Дай мені Боже, трохи вітру!»

 

«Плавати по морях необхідно, жити — не настільки необхідно!»

 


Сергій Машовець (2012): «Navigare necesse est, vivere non est necesse!»
«Плавати по морях необхідно, жити — не настільки необхідно!».

Той, хто познайомився з морем і став у своїй середині, у своїй суті моряком — це незвичайна людина»,

— особливого драматизму і об’єму фільму додає інтерв’ю з Сергієм Машовцем — людиною, яка стояла біля витоків українського вітрильного спорту, була першим наставником Манкіна.

Безцінні думки і поради заслуженого тренера України, Почесного Президента Вітрильної федерації України Сергія Машовця стануть в пригоді не лише спортсменам, але й всім, хто наважився вийти на шлях самовдосконалення.

Мета-мрія, мотивація, підключення інтуїції — це «підсвідомість» спортивного життя, світ, вхід до якого дозволено лише посвяченим…

Валентин Манкін і Сергій Машовець — це не просто великі спортсмени минулого. Це люди, які реалізували своє призначення, і тепер вони дійсно мають право називатися Вчителями життя — найтяжчої дисципліни у світі.

Молодий Сергій Машовець

Сергій Машовець (праворуч). Заняття з постановки спінакера


«Щоденник яхтсмена» — не спортивна біографія і не історичне розслідування. Скоріше — це рядки з чемпіонського щоденника, який гортають руки улюбленого тренера… «Щоденник яхтсмена» — це віртуальний діалог тренера і чемпіона, це історія про перетин двох доль, двох світоглядів, двох мрій, які поєднувала одна любов — любов до вітрила.




Сторінка зі щоденника Валентина Манкіна (1957)
Деякі матеріали з особистого архіву Валентина Манкіна публікуються в нашому фільмі вперше, зокрема — фрагменти знаменитого чемпіонського щоденника...
«Як віддячити батьківщині за те, що вона дала нам…», — ці слова юний Валька записав у 1957 році, саме тоді, коли стоячи в чергах за борошном, обмірковував, як перемогти американських яхтсменів.

Перед вами – сторінка зі спортивного щоденника, який наш герой вів практично усе життя. За правилами, які встановив тренер Сергій Машовець, зазирнути в ці нотатки без дозволу не міг навіть високий начальник. Тут фіксувалися всі нюанси підготовки і вперше з’являлися абриси нових мрій.

 

«Найважчий період в житті — це 1959 рік»

 

«Найважчий період в житті — це 1959 рік.

Я виграв відбір в Ленінграді на Олімпійські ігри,

і вже збирався вантажити яхту в трюм (щоб відправлятися) на Золотий кубок в Данії, коли прийшла звістка про те, що характеристика підписана не так і мені не дали візу…

П'яти років життя мені коштував такий маленький твір: "Він нібито сказав, що якщо не виграє в Римі Олімпіаду — не повернеться на Батьківщину».

В архітектурній групі Кузьминського (1966)

Звичайно, для спортсменів, що готуються до найвищих результатів, не брати участь в Чемпіонатах світу, Олімпіадах – це закритий шлях. Ян-сунь Анатолій — він в той момент був сильніший за мене, але сестра жила в Західній Німеччині, йому візу не дали, він спився і помер». Валентин не здався. Він продовжував тренуватися, працювати і мріяти. І бувало, що в його кресленнях — а він уже працював в архітектурній групі — замість труби раптом зростали щогла і вітрило. Він дочекався Олімпіади 1968 року, де зайняв перше місце в класі «Фінн».

Армія яхтингу не завада

Валентин Манкін з учнями на Дніпрі

В останніх своїх інтерв’ю Валентин Манкін зізнавався, що в Італії на посаді тренара зробив тільки частину того, щоб міг зробити на Батьківщині. Його мрією було створити в Україні безоплатну школу для талановитих дітей-яхтсменів, своєрідний спортивний рай, де були б створені всі умови для виховання чемпіонів і просто вискокласних спортсменів...

 

«Денніс, це тобі не кубок Америки. Якщо ти хочеш виграти медаль, йди в магазин ювелірний і купи. А завтра, ти отримаєш своє!»

 

http://www.segodnya.ua/img/article/5252/62_main.jpg

Мексика. 1968. Олімпіада. «Прибуксирував на берег, зважив яхту, перевірив все. Після цього я пішов слухати музику, відпочивати, налаштовуватися на наступний день.

І увечері мені говорять на тебе подали протест!

Я Коннору (яхтсмен, чотирикратний володар кубку Америки) сказав: «Денніс, це тобі не кубок Америки. Якщо ти хочеш виграти медаль, йди в магазин ювелірний і купи. А завтра, ти отримаєш своє!»

 

Денніс Коннор

Вперед до другого олімпійського золота в класі «Темпест» разом з Віталієм Дирдирою (місто Кіль, 1972)

 

Його не могло зупинити ніщо

 

Його не могло зупинити ніщо…

В 1978 Валентин зламав ногу, але це не примусило його відмовитися від участі в регаті у Франції. До яхти загіпсованого спортсмена буквально завантажували…

Завважте, що пересування по човну, правильний розподіл ваги є важливою складовою тактики, а тут – майже повна обмеженість рухів…

Але, як Паганіні змін дограти на одній струні, так і Манкін зумів обійти всіх своїх супротивників, волею перемагаючи скутість і біль…

З Олександром Музиченко на Олімпіаді (1980)

 

Прекрасна легенда вітрильного спорту

 

Золото Олімпіади-80


Валентин Манкін

Після тріумфальної перемоги на Олімпіаді-80 в класі «Зоряний» в Таллінні президент Міжнародного союзу вітрильного спорту Беппе Кроче назвав Валентина Манкіна «прекрасною легендою вітрильного спорту»…


Ім’я Манкіна внесено у Міжнародний єврейський спортивний зал слави…


Особисто для мене він став одним з тих, про кого Стів Джобс сказав: «Один із способів пам’ятати, хто ти, — це пам’ятати своїх героїв».


Ми не ставили собі за мету точну реконструкцію.


Навпаки, з’єднуючи кадри минулого і сучасного, вітчизняного і закордонного, ми прагнули показати, що яхтинг — це універсальна машина часу і простору… Якщо ти сів на неї дитиною, вона подарує тобі великі дива…


Неважливо, де яхтсмен входить в поворот оверштаг: поблизу мису Доброї надії чи на Дніпровських перекатах біля Труханового острову.


Він — вже не обиватель, він – громадянин Земної кулі.

З повагою — автор і режисер фільму — Олександр Тарасенко.
Друзі! Просимо коментувати наш фільм з допомогою форми кометарів унизу. Нам важлива ваша думка!

 

Комментарии 

 
0 #1 Александр 12.10.2015 09:54
Я рад и благодарен, что мне пришлось работать и общаться с такими людьми.
С теми, кто поборол свой страх.
Надеюсь быть похожим на них хоть в чем-то...

Светлая память Валентину Манкину.
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить